щадливий

ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙ рідше, КУКІ́БНИЙ діал., КУКІ́БЛИВИЙ діал. Ні, він не скупий, — він тільки ощадливий (І. Багмут); Працьовитий, ощадний, любив (Василь) порядок, — тож і все йшло у нього порядком і статком (І. Франко); Бережливі господарі; Економне ведення господарства; Заощадливий хлопець дмухнув на світло і в ту ж мить у хаті залягла глибока чорна ніч (Я. Качура); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Ганна Барвінок). — Пор. 1. скупи́й.

Значення в інших словниках

1. щадливий — ЩАДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оща́дливий.  Словник української мови у 20 томах
2. щадливий — щадли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. щадливий — -а, -е, рідко. Те саме, що ощадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щадливий — ЩАДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оща́дливий.  Словник української мови в 11 томах
5. щадливий — Щадли́вий, -а, -е = ощадний. Вх. Лем. 487.  Словник української мови Грінченка