юриспруденція
ПРАВОЗНА́ВСТВО (сукупність наук, які вивчають закони, суд тощо), ЮРИСПРУДЕ́НЦІЯ, ПРА́ВО розм. Заявила (Варвара) твердо, що вчитиметься на прокурора. В крайньому випадку на суддю: заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (І. Волошин); Адвокатура намагалась дати відкритий бій на полі юриспруденції (Ю. Смолич); Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (В. Стефаник).
Словник синонімів української мови