який
ЩО займ. означ. (уживається при вказівці на ступінь вияву чогось у значенні "дуже", "сильно"), ЯК, ЯКИ́Й, СКІ́ЛЬКИ. Довго слухав і Бертольдо, Далі мовив на відході: "Що за дивна сила слова!" (Леся Українка); Справді ж, чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила (М. Зеров); Сватають мене. Я все не хочу, а батько не силує, хоч там які були й багаті й пишні женихи (Марко Вовчок); А скільки перетерпів ти неправди, Народе мій, в неволі живучи! (І. Вирган).
ЯКИ́Й займ. пит. (означає питання, в якому йдеться про один, одну чи одне з двох або кількох), КОТРИ́Й. — На які ж ви гори сходили? — зацікавлено допитувався Воронцов єфрейтора.. На Казбек? На Ельбрус? (О. Гончар); (Нартал:) Та хто ж пита овець, котру з них різать? (Леся Українка).
ЯКИ́Й-НЕ́БУДЬ займ. неознач. (один із кількох чи багатьох), КОТРИ́Й-НЕ́БУДЬ, ЯКИ́Й, ЖО́ДЕН, ЖО́ДНИЙ, І́НШИЙ, КОТРИ́Й, ТОЙ АБО (ЧИ) І́НШИЙ, ЯКИ́Й-ТАКИ́Й розм. Звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаху яке-небудь оповідання своє (М. Коцюбинський); — Всю зиму надворі босоніж перебігали (діти), а хоча б яке бухикнуло раз (М. Стельмах); Я відповіла йому в дуже гречному тоні, без жодних натяків на козу (Леся Українка); Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний); Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить (прислів'я); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка); Два хлопчики в мене.. пастушать у добрих людей, та й за то мають їду й одежину яку-таку (І. Франко). — Пор. будь-який.
Словник синонімів української мови