єдинокровний

РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙ розм., РОДИ́МИЙ розм.; ПИТИ́МИЙ заст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙ книжн. (народжений тією ж матір'ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім'ї, яка не забуває, що вони — кровна рідня, — стан гострої неприязні (між братами) існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. єдинокровний — (брат) однокровний, рідний; (нарід) єдинорідний, єдиноплемінний, братній, братерський.  Словник синонімів Караванського
2. єдинокровний — див. родич  Словник синонімів Вусика
3. єдинокровний — Однокровний  Словник чужослів Павло Штепа
4. єдинокровний — єдинокро́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. єдинокровний — -а, -е. Який має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей). || Зв'язаний спільністю походження (про братні народи, держави).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. єдинокровний — ЄДИНОКРО́ВНИЙ, а, е. Який має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей); // Зв’язаний спільністю походження (про братні народи, держави). Український народ, зв’язавши навіки свою долю з єдинокровним братом — російським народом, ..  Словник української мови в 11 томах