інфлюенца

ГРИП (інфекційна хвороба, яка вражає переважно органи дихання), ІНФЛЮЕ́НЦА (ІНФЛУЕ́НЦА) заст.; ІСПА́НКА (важка форма). — У нас фізик у школі захворів. Вірус. Азіатський грип (В. Кучер); Я якось чотири дні не виходила з хати через інфлуенцу (Леся Українка); Ці пасажири розвозили тиф і шлункові хвороби, сіяли сухоти й іспанку (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. інфлюенца — див. ҐРИПА  Словник синонімів Караванського
2. інфлюенца — інфлюе́нца іменник жіночого роду грип арх.  Орфографічний словник української мови
3. інфлюенца — див. інфлуенца.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інфлюенца — інфлюе́нца див. інфлуенца  Словник іншомовних слів Мельничука
5. інфлюенца — Інфлюе́нца, -ци, -ці, -цою  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. інфлюенца — ІНФЛЮЕ́НЦА, и, ж., мед., заст. Грип. Ольга Антонівна ніяк наслідків інфлюенци не позбудеться (Л. Укр., V, 1956, 130).  Словник української мови в 11 томах