ініціативний

ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й.

Значення в інших словниках

1. ініціативний — див. активний  Словник синонімів Вусика
2. ініціативний — рос. инициативный той, що стосується ініціативи; здатний до самостійних дій.  Eкономічна енциклопедія
3. ініціативний — ініціати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. ініціативний — -а, -е. 1》 Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв'язувати що-небудь; заповзятливий, активний. || Який перший починає будь-яку справу, робить почин. 2》 Стос. до ініціатив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ініціативний — ініціати́вний той, що стосується ініціативи; здатний до самостійних дій.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ініціативний — ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв’язувати що-небудь; заповзятливий. Кінчав [школу] — кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестантства (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах