іч

БАЧ част., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. — для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ІЧ розм., ОВВА́ розм. рідше. (Любов:) Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); — Ба який! — здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. — Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); — Ач як гарно та тепло, рай та й годі, — гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, — іч який! (П.Тичина); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. іч — див. бач  Словник синонімів Вусика
2. іч — Інфрачервоний  Гірничий енциклопедичний словник
3. іч — іч вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
4. іч — част., розм. Уживається (найчастіше перед який, як), щоб звернути чию-небудь увагу на когось, щось, підсилити вираз; бач, дивись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. іч — Іч, виг. = ач  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)