їжакуватий

НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм. (перев. про волосся на голові); СТОРЧУВА́ТИЙ (який не лежить гладко, не прилягає щільно). Чорний, блідий, з гарячими, як угілля, очима, з настобурченим чубом — він був страшний (С. Васильченко); Його фарбовані наїжачені вусики ворушилися, як у кота (М. Ю. Тарновський); Він устиг не лише роздивитися його (звіра) страшні очі,.. наїжену на холці щетину, ..але й угадати, з якого боку він на нього кинеться (В. Гжицький); До його худого жовтого обличчя, здавалося, небезпечно доторкнутися — так і наколешся на руду їжакувату щетину (В. Логвиненко); (Михайло) змочував йоржисте чорне волосся, що вже встигло відрости після госпітальної стрижки (Ю. Збанацький); Старий поставив піалу й протер очі, зарослі сторчуватими бровами (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. їжакуватий — (волос) настовбурчений, наїжачений, наїжений, щетинястий.  Словник синонімів Караванського
2. їжакуватий — див. колючий; непокірний; щетинистий  Словник синонімів Вусика
3. їжакуватий — [йіжакуватией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
4. їжакуватий — їжакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. їжакуватий — -а, -е. Схожий на голки їжака; настовбурчений. Їжакувате волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. їжакуватий — Їжакува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. їжакуватий — ЇЖАКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на голки їжака; настовбурчений. Йоч, гладкий, червоний молдуван, з масними очима та їжакуватими обстриженими вусами, ..  Словник української мови в 11 томах
8. їжакуватий — Їжакуватий, -а, -е Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.  Словник української мови Грінченка