Любитель, дилетант, якім. охочий до; У ФР. нефахівець, непрофесіонал.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
аматор —
(той, хто поза спеціальністю охоче займається чим-небудь) любитель, (поверхово) дилетант.
Словник синонімів Полюги
аматор —
ама́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
аматор —
Любляч, (вона) люблячка, див. дилетант, любитель
Словник чужослів Павло Штепа
аматор —
(фр. amateur — любитель) — цінувач, любитель музики.
Словник-довідник музичних термінів
аматор —
-а, ч. Той, хто охоче займається чим-небудь, кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.). || Той, хто займається чим-небудь не як професіонал; любитель (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
аматор —
АМА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 2 знач.). Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину... (М.
Словник української мови у 20 томах
аматор —
ама́тор (лат. amator, від amo – полюбляю, маю нахил) самодіяльний актор, музикант, художник, радіотехнік тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
аматор —
АМА́ТОР (людина, що займається улюбленою справою без спеціальної підготовки, не як професіонал), ЛЮБИ́ТЕЛЬ, ДИЛЕТА́НТ. Повів (ув'язнений) своїми пукатими баньками нишком на аматора аеродромів (І. Багряний); Любителі шахів..
Словник синонімів української мови
аматор —
АМА́ТОР, а, ч., чого, з інфін. і без додатка. Той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.). Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах