античний

(- культуру) давньогрецький, давньоримський; П. стародавній, давній, старовинний, давноминулий, бознаколишній; (- мови) клясичний.

Значення в інших словниках

1. античний — анти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. античний — Стародавній, прадавній, див. древній  Словник чужослів Павло Штепа
3. античний — -а, -е. 1》 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. 2》 Який своєю красою, пропорціями нагадує давньогрецькі або давньоримські статуї (про постать, риси обличчя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. античний — АНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (М.  Словник української мови у 20 томах
5. античний — анти́чний (лат. antiquus) давній; той, що належить до античності.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. античний — АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше.  Словник синонімів української мови
7. античний — Анти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. античний — АНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах