артист —
Арти́ст: — тут: митець [54]
Словник з творів Івана Франка
артист —
(той, хто публічно виконує твори мистецтва) актор, ірон. лицедій.
Словник синонімів Полюги
артист —
артист – актор Артист – 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо). Артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. Переносно: особа, котра досягла в чомусь високої майстерності.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
артист —
арти́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
артист —
АРТИСТ – АКТОР Артист, -а. 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо): артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. перен. розм. Особа, яка досягла в чомусь високої майстерності.
Літературне слововживання
артист —
Арти́ст. Художник. Каварня “Габсбурґ” отвирає ся 29. грудня с.р. о 7 год. рано. Ціле заведене є після наймоднійшого стилю уладжене. Уряджене прямо будить подив. Мальовилакисти перворядних артистів (Б., 1909, рекл) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
артист —
Мистець, грець, лицедій
Словник чужослів Павло Штепа
артист —
[артист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
артист —
(фр. Artiste — митець) — особа, яка професійно займаєтьсямистецтвом. Музикант — виконавець (співак, інструменталіст, диригент, хормейстер та ін.), який виступає на оперній сцені або концертній естраді.
Словник-довідник музичних термінів
артист —
-а, ч. 1》 Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). 2》 перен. Той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
артист —
АРТИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). Йому заманулось піти в оперу й послухати якогось приїжджого артиста (І.
Словник української мови у 20 томах
артист —
арти́ст митець, художник (ст): Артист Труш подарував для товариства ["Академічна громада"] два гарні великі портрети Драгоманова і Франка. Це були, мабуть, чи не перші портрети його пензля (Шухевич)||артиста
Лексикон львівський: поважно і на жарт
артист —
див. актор; жартівник
Словник синонімів Вусика
артист —
арти́ст [франц. artiste, від лат. ars (artis) – мистецтво] 1. Виконавець творів мистецтва. 2. Переносно – особа, яка досягла високої майстерності в певній галузі.
Словник іншомовних слів Мельничука
артист —
АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора).
Словник синонімів української мови
артист —
Арти́ст, -та, -тові, -те! -ти́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
артист —
АРТИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). Йому заманулось піти в оперу й послухати якогось приїжджого артиста (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
артист —
Арти́ст, -та м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Изъ эпитафіи Соленика). О. 1861. ІІ. 176.
Словник української мови Грінченка