бар —
I -а. Одиниця виміру атмосферного тиску. II -а. Деталь машини. III -у. Маленький ресторан. IV -у. Мілина на морі чи в гирлі річки.
Літературне слововживання
бар —
Бар — bar, jib — Ausleger — 1) Напрямна рама, по якій рухається різальний ланцюг із зубцями; робочий орган врубової, врубово-навалювальної і навалювальної машин або гірнич.
Гірничий енциклопедичний словник
бар —
I ч. 1》 -у. Невеликий ресторан, в якому напої та закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. 2》 -а. Відділення для спиртних напоїв у серванті, шафі. II -а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску, приблизно дорівнює 1 фізичній атмосфері.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бар —
1. шинок, корчма 2. коса (піщана)
Словник чужослів Павло Штепа
бар —
БАР¹, у, ч. Невеликий заклад на зразок ресторану, в якому звичайно п'ють і їдять біля стійки. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (В. Петльований); Тим часом бар олюднів, загомонів (А.
Словник української мови у 20 томах
Бар —
Бар 1 іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Бар 2 іменник чоловічого роду назва міст в Україні і Чорногорії
Орфографічний словник української мови
бар —
(-у) ч.; студ.; жарт. Читальний зал у вищому навчальному закладі.
Словник жарґонної лексики української мови
бар —
I (англ. bar, тут – смуга металу) робоча частина врубової машини (або гірничого комбайна), що утворює вруб у масиві. Складається з напрямної рами й ріжучого ланцюга з зубками. II (від грец. βάρος – вага) одиниця тиску. 1 Б. = 105 н/м2 = 106 дн/см2.
Словник іншомовних слів Мельничука
Бар —
М. у Вінницькій обл., райцентр, на р. Рів (басейн Пд. Бугу); 19,5 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, харчової, швейної, меблевої промисловості; перша згадка 1425 під назвою Ров; 1537 перейменоване в Б. пол.
Універсальний словник-енциклопедія
бар —
МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев.
Словник синонімів української мови
Бар —
Бар, -ру, -рові, в -ру́ (місто); ба́рський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бар —
БАР¹, у, ч. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Петльов., Хотинці, 1949, 34). БАР², а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.
Словник української мови в 11 томах
бар —
рос. бар (англ. bar, від фр. barriere — перешкода) — 1. Невелике підприємство громадського харчування (ресторан, корчма), де відвідувачів обслуговують за барним прилавком (стойкою).
Eкономічна енциклопедія
бар —
Бар, -ру м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Словник української мови Грінченка