боївка —
бої́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
боївка —
бої́вка збройна структурна одиниця підпільної військової організації: Пам'ятаю тривогу бабці, як їй донесли, що син б'ється з польською боївкою, і чую їх крик за плотом (Криницька);...
Лексикон львівський: поважно і на жарт