будувати

Споруджувати, споруджати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (мости) наводити, (дороги) прокладати; (взаємини) розвивати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) СОВ. створювати, організовувати; (теорію) розвивати, формувати, i>на чому</i базувати, ґрунтувати; (фразу) складати, компонувати; (казкові замки) ІД. заноситись у хмару; (трикутник) МАТ. креслити.

Значення в інших словниках

1. будувати — (зводити будову) ставити, споруджувати, (з цегли) мурувати, (стіну) піднімати, виводити.  Словник синонімів Полюги
2. будувати — будува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. будувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі). || Виготовляти, складати (механізм, машину тощо). 2》 перен. Створювати, організовувати що-небудь. 3》 на чому, перен. Ґрунтувати на чому-небудь, формувати на якійсь основі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. будувати — БУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (споруду). Йосип заходився хату із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. будувати — Збудуй хату з лободи, а до чужої не веди. Характеристика української дівчини — мати свою власну хатинку, хоч малу, та з лихого матеріялу, але свою власну. Збудуй перше, яку таку хатину, а потім поберемося, а в комірне не веди.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. будувати — Виводити, зводити, мурувати, підводити (з руїн), споруджати і споруджувати, ставити  Словник синонімів Вусика
7. будувати — будува́ти на піску́ що, книжн. Не мати обґрунтування, надійної основи під собою. Коли .. тягли (деякі критики) наше образотворче мистецтво до наслідування безживних .. зразків, то будували вони свою будову на піску (М. Рильський).  Фразеологічний словник української мови
8. будувати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
9. будувати — Будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; буду́й, -ду́йте; будува́в, -ва́ла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. будувати — БУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі). Йосип заходився хату із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі (Шевч., II, 1953, 315); Тим часом будували кухні, комори, сараї, стайню.  Словник української мови в 11 томах
11. будувати — Будувати, -дую, -єш гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. ІІІ. 131. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. труну будувати. Дѣлать гробь. 2) Основывать.  Словник української мови Грінченка