вишкіряти

Вищиряти, вискіряти, ошкіряти, вискаляти, скалити, шкірити, оскіряти; (зуби) вишкірятися, ошкірятися.

Значення в інших словниках

1. вишкіряти — вишкіря́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишкіряти — -яю, -яєш і вишкірювати, -юю, -юєш, недок., вишкірити, -рю, -риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (зуби). Вишкіряти зуби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишкіряти — ВИШКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИШКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКІРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати зуби.  Словник української мови у 20 томах
4. вишкіряти — див. шкірити  Словник синонімів Вусика
5. вишкіряти — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М.  Фразеологічний словник української мови
6. вишкіряти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. вишкіряти — Вишкіря́ти, -ря́ю, -ря́єш; ви́шкірити, -рю, -риш; ви́шкір, -кірте = вискіря́ти, ви́скірити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вишкіряти — ВИШКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИШКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ШКІРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (зуби). Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Сміл.  Словник української мови в 11 томах
9. вишкіряти — Вишкіря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать, оскалить зубы.  Словник української мови Грінченка