вказувати

(кому) звертати увагу чию, ф. тикати пальцем <�в очі>; (на що) показувати; (пальцем) тицяти; ЖМ. повчати, научати, пояснювати, давати вказівки, робити зауваги; (на наявність) свідчити про; (літературу) рекомендувати; (дату) називати; (дорогу в житті) бути взірцем <�прикладом> для кого.

Значення в інших словниках

1. вказувати — вка́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вказувати — див. указувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вказувати — ВКА́ЗУВАТИ див. ука́зувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вказувати — вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався (Іван): зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті.  Фразеологічний словник української мови
5. вказувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови