встановлювати

Ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) знаходити; НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати, (лад) ЗАВОДИТИ, УЗАКОНЮВАТИ; (порядок) наводити, (межі) реґляментувати; (чергу) стежити за чим; (антену) СТАВИТИ, споруджувати, д. інсталювати; п! СТАБІЛІЗУВАТИ.

Значення в інших словниках

1. встановлювати — встано́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. встановлювати — ВСТАНО́ВЛЮВАТИ див. устано́влювати.  Словник української мови у 20 томах
3. встановлювати — ВІДКРИВА́ТИ (знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь), РОЗКРИВА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, установи́ти (встанови́ти).  Словник синонімів української мови