встигати

Поспівати, не відставати, не спізнятися, не пасти задніх; (всюди) справуватися, давати раду всьому; (у житті) досягати успіху, (у школі) бути попереду.

Значення в інших словниках

1. встигати — встига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. встигати — ВСТИГА́ТИ див. устига́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. встигати — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В.  Словник синонімів української мови