відбитка —
-и, ж., зах. Копія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відбитка —
ВІДБИ́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що відби́ток 3. – Казка Ваша нам всім відома, у мене навіть є окрема відбитка (М. Коцюбинський); Буде надрукована моя “Одержима” і, здається, вийде окремою відбиткою (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
відбитка —
ВІДБИ́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що відби́ток 3. — Казка Ваша нам всім відома, у мене навіть є окрема відбитка (Коцюб., III, 1956, 200); Буде надрукована моя "Одержима" і, здається, вийде окремою відбиткою (Л. Укр., V, 1956, 391).
Словник української мови в 11 томах