горнути

(землю) згрібати, (граблями) гребти, загрібати; (сіно) громадити; (воду) веслувати; (до серця) пригортати; (до себе) привертати, приваблювати; (сторінки) Д. гортати, перегортати.

Значення в інших словниках

1. горнути — горну́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. горнути — горну, горнеш, недок., перех. 1》 Згрібати докупи що-небудь сипуче. || Підбирати що-небудь граблями; гребти. 2》 Гребти веслами; веслувати. 3》 Те саме, що пригортати 1). || перен. Привертати на свій бік, приваблювати до себе. 4》 діал. Перегортати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горнути — ГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, недок. 1. що. Згрібати докупи що-небудь сипуче. Прокіп лежить в калюжі, горне під себе землю однією рукою (Ю. Яновський); Там, поміж них [дітей], твій син пісок в відерце горне (В. Сосюра); Дівчата та жінки ..  Словник української мови у 20 томах
4. горнути — див. гребти; красти  Словник синонімів Вусика
5. горнути — гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М.  Фразеологічний словник української мови
6. горнути — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І.  Словник синонімів української мови
7. горнути — ГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, недок., перех. 1. Згрібати докупи що-небудь сипуче. Прокіп лежить в калюжі, горне під себе землю однією рукою (Ю. Янов., IV, 1956, 36); Там, поміж них [дітей], твій син пісок в відерце горне (Сос., Солов.  Словник української мови в 11 томах
8. горнути — Горнути, -ну, -неш гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає. Шевч. 540.  Словник української мови Грінченка