горою

пр., понад головами <�землею тощо>; (іти по горі горах) верхом, <�верхами>; (підіймати) заввишки з гору <�гори>, горами; (сипати) купкою, купою.

Значення в інших словниках

1. горою — присл. По горі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. горою — Горою нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.  Словник української мови Грінченка