гривна —
гри́вна іменник жіночого роду прикраса
Орфографічний словник української мови
гривна —
ГРИВНА – ГРИВНЯ Гривна, -и, ор. -ою, р. мн. -вен. Металева прикраса (обруч), яку носили на шиї. Пастух.. Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах (М.Руденко). Гривня, -і, ор. -ею, р. мн. -вень.
Літературне слововживання
гривна —
Гри́вна. Штраф. Перша судова інстанція покарала Дашиньского гривною 100 К. Однак краєвий суд на апеляцію про куратора засудив його на три тижні в тюрму (Б., 1907, 65, 3); Між тим карає ся сотки, ба тисячі мужиків за ношенє відзнак гривною або арештом (Б.
Українська літературна мова на Буковині
гривна —
-и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гривна —
Намисто; обруч
Словник застарілих та маловживаних слів
гривна —
ГРИ́ВНА, и, ж. Металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї. На шиї похованого була лита золота гривна із зображеннями кінних скіфів на кінцях, руки прикрашали золоті браслети (Нариси стар. іст.
Словник української мови в 11 томах