двічі

пр., дворазово, двокроть, сов. двократно; (казати) два рази, повторно.

Значення в інших словниках

1. двічі — дві́чі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. двічі — присл. 1》 Два рази. 2》 Взяти два рази (про множення). || рідко. У два рази.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двічі — Дві́чі, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. двічі — ДВІЧІ, присл. 1. Два рази. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 164); Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю [житті] літа найкращії Двічі не бувають (Леся Українка, I, 1951, 12)...  Словник української мови в 11 томах