Абищиця, дрібниця, витребенька, цяцянка; ЯК ПР. трохи, дещо, дрібку.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
дещиця —
дещиця (411)—дещо, невелика кількість; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
дещиця —
де́щиця іменник жіночого роду незначна кількість чого-небудь розм.
Орфографічний словник української мови
дещиця —
-і, ж., розм. Незначна кількість чого-небудь; трохи. || Якась дрібниця; абищиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дещиця —
див. дрібниця; мало
Словник синонімів Вусика
дещиця —
ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм.
Словник синонімів української мови
дещиця —
Де́щиця, -ці, -цею
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дещиця —
ДЕ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Незначна кількість чого-небудь; трохи. [Панько:] Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема (К.-Карий, II, 1960, 160); Що ж, у цих твердженнях є дещиця правди (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
дещиця —
Дещиця, -ці ж. Кой-что, нѣчто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екат. г.
Словник української мови Грінченка