дискредитувати —
дискредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
дискредитувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Підривати довір'я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дискредитувати —
дискредитува́ти (франц. discrediter) підривати довір’я до когось; применшувати значення чогось.
Словник іншомовних слів Мельничука
дискредитувати —
Дискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дискредитувати —
ДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Підривати довір’я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення.
Словник української мови в 11 томах