дожидати

Ждати, чекати, очікувати, дожидатися; (з нст. що) сподіватися, мати надію, гадати.

Значення в інших словниках

1. дожидати — дожида́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дожидати — -аю, -аєш, недок., діждати, діжду, діждеш, док. 1》 перех. Перебувати десь, щоб побачити кого-небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. || кого, чого, зі спол. що, щоб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дожидати — Чекати, почекати, зачекати, вичікувати, вичекати, перечекати, прочекати, очікувати, очекати, сподіватися  Словник чужослів Павло Штепа
4. дожидати — ДІЙТИ́ до чого (до певного стану, якихось обставин, перев. несприятливих), ДІЖДА́ТИ чого, ДІЖДА́ТИСЯ чого, ДОЧЕКА́ТИСЯ (ДОЧЕКА́ТИ рідше) чого, ДОЖИ́ТИ, ДОЖИ́ТИСЯ розм., ДОКОТИ́ТИСЯ розм., ДОСТУ́КАТИСЯ розм., ДОГРА́ТИСЯ розм., ДОПЛИГА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. дожидати — Дожида́ти, -да́ю, -да́єш кого, чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дожидати — ДОЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІЖДА́ТИ, діжду́, ді́ждеш, док. 1. перех. Перебувати десь, щоб побачити кого-небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. — Я сів і почав дожидати хазяїна (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. дожидати — Дожидати, -даю, -єш сов. в. ді(о)ждати, -жду, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ном. № 7178. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Мет. 7. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Ном. № 3770. Не діждуть вони сього, невірні душі! К. ЧР.  Словник української мови Грінченка