докука —
-и, ж., діал. Клопіт, морока.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докука —
Надокучливість, докучання, неспокій; досада, турбота
Словник застарілих та маловживаних слів
докука —
див. нав'язливий
Словник синонімів Вусика
докука —
Докука, -ки ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Словник української мови Грінченка