(- тварин) неживий, мертвий; П. кволий, немічний, слабосилий, плохий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
дохлий —
до́хлий прикметник
Орфографічний словник української мови
дохлий —
-а, -е. 1》 Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. 2》 перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). 3》 розм. Невисокої якості, нікудишній, слабкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дохлий —
див. мертвий; слабий
Словник синонімів Вусика
дохлий —
МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -.
Словник синонімів української мови
дохлий —
ДО́ХЛИЙ, а, е. 1. Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. Тепер лісу того й признаку нема, а замість річки якийсь гнилий проточок, куди скидають битих собак та дохлих котів (Мирний, 1, 1954, 182)...
Словник української мови в 11 томах
дохлий —
Дохлий, -а, -е Дохлый. Стор. І. 66.
Словник української мови Грінченка