дохлятина —
дохля́тина 1 іменник жіночого роду, істота здохла тварина дохля́тина 2 іменник жіночого роду збірне дохля́тина 3 іменник жіночого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
дохлятина —
-и, ж., розм. 1》 Здохла тварина. || збірн. М'ясо, трупи здохлих тварин; падло. 2》 ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дохлятина —
Дохлина, стерво
Словник чужослів Павло Штепа
дохлятина —
ДОХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. 1. Здохла тварина; // збірн. М’ясо, трупи здохлих тварин; падло. Леви і леопарди живляться свіжим м’ясом, а гієни і шакали вдовольняються дохлятиною (Фіз. геогр.,5, 1956, 140). 2. ч. і ж., перен.
Словник української мови в 11 томах