дружина —
Чи можна вживати слово жінка в значенні “дружина”? Дружина – заміжня жінка (стосовно її чоловіка). “І от знайшлася-таки людина, що покохала його.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
дружина —
дружи́на 1 іменник жіночого або чоловічого роду, істота одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки — поет.
Орфографічний словник української мови
дружина —
1. Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. Жив тут якийсь великий пан-воєвода. І була у нього молода, дуже гарна дружина, яку він надзвичайно любив і беріг (легенда); – І я шукаю собі дружину, – закінчив він, – розумієш, дружину...
Літературне слововживання
дружина —
Дружи́на. Театральна трупа, колектив. “Буков[иньский] Руский Народний Театр“ під дирекциєю Івана Захарка дасть у Вашківцях над Черемошем на фільварку п. Фрайтага два представленя [...
Українська літературна мова на Буковині
дружина —
-и. 1》 ж.Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. 2》 ч., заст., поет. Одружений чоловік стосовно до своєї жінки. 3》 ж. Група, загін, добровільне об'єднання людей, створене з якою-небудь метою. 4》...
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружина —
У давній Русі озброєні загони, постійна військова сила кн. та апарат його влади; ділилася на 2 групи: старша д. (мужі княжі) складалася переважно з бояр, виконувала вищі державні функції, молодша д. (гридь) охороняла кн.
Універсальний словник-енциклопедія
дружина —
ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл.
Словник синонімів української мови
дружина —
Дружи́на, -ни, -ні; -жи́ни, -жи́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дружина —
ДРУЖИ́НА, и. 1. ж. Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. Заколисаний родинним щастям з любою дружиною, Семен забув на свої колишні турботи (Коцюб., І, 1955, 109); Він узяв собі дружину, маленьку, кволу, але щиру до роботи жінку (Чорн., Визвол. земля.
Словник української мови в 11 томах