дрімати

Куняти, спати <�одним оком>, ж. <�носом> окунів <�окуні> ловити, носом рибу вудити, сов. клювати носом; (перед сном) упадати в сон <�дрімоту>; П. не виявлятися, не діяти, не розвиватися, загнивати.

Значення в інших словниках

1. дрімати — дріма́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дрімати — -аю, -аєш, недок. 1》 Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. 2》 перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. 3》 перен., розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати. || Бути неуважним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрімати — I дрімайлити (дит. звідси: дрімайлик), дріматися, куняти, кимати, кимати-дрімати, кимарити, напівдрімати, подрімувати, поподрімати, придрімувати, розпозіхатися Фразеологічні синоніми: боротися зі сном; бути в напівсні; давати дрімака; дрімати...  Словник синонімів Вусика
4. дрімати — не дріма́ти. Бути пильним, діяльним, уважним; постійно перебувати у стані готовності, діяти певним чином. Галя сама не дрімала, .. вона кинулась до матері і стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний); Пан не дрімав.  Фразеологічний словник української мови
5. дрімати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти.  Словник синонімів української мови
6. дрімати — Дріма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дрімати — ДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати… І тихо дрімає… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
8. дрімати — Дрімати, -маю, -єш гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.  Словник української мови Грінченка