екзема —
екзе́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
екзема —
-и, ж. Запальне захворювання шкіри, яке характеризується свербінням, почервонінням, появою пухирців, гнійників, а потім лущенням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзема —
екзе́ма (від грец. έκζεμα – висип) запальне захворювання шкіри, що виникає переважно як алергійна реакція (див. алергія) у відповідь на діяння різних зовнішніх та внутрішніх факторів.
Словник іншомовних слів Мельничука
екзема —
Хронічне захворювання шкіри, запалення, іноді з ексудатом і набряками; причиною є порушення обміну речовин, функцій нервової системи та залоз внутрішньої секреції.
Універсальний словник-енциклопедія
екзема —
ЕКЗЕ́МА мед., МО́КРИЙ ЛИША́Й (МО́КНУЧИЙ ЛИША́Й). Примочки або мазь з ягід (чорниці) застосовують при різних шкірних хворобах, наприклад при екземах та опіках (з журналу); Там (у баби) навіть були люди з мокрим лишаєм.. і виліковувались (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
екзема —
ЕКЗЕ́МА, и, ж. Запальне захворювання шкіри, яке характеризується свербінням, почервонінням, появою пухирців, гноячок, а потім лущенням.
Словник української мови в 11 томах