жалісливий —
жа́лісливий прикметник
Орфографічний словник української мови
жалісливий —
-а, -е. 1》 Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. || Який виражає жаль, співчуття. 2》 Сповнений суму, горя або співчуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жалісливий —
ЖА́ЛІБНИЙ (про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю), ЖА́ЛІСНИЙ, ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше.
Словник синонімів української мови
жалісливий —
Жа́лісли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жалісливий —
ЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Барв., Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Гр.
Словник української мови в 11 томах
жалісливий —
Жалісливий и жалісний, -а, -е 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185.
Словник української мови Грінченка