жданий —
жда́ний 1 дієприкметник від: жда́ти жда́ний 2 прикметник якого бажають
Орфографічний словник української мови
жданий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ждати 1), 2). 2》 прикм.Якого бажають, довго ждуть, про якого мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. || у знач. ім. ждані, -них, мн. Ті, кого ждуть, бажають.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жданий —
Жданий, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жданий —
ЖДА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до жда́ти 1, 2. Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Коцюб., II, 1955, 323); І ту вісточку, ждану з села, Став [солдат] з тривогою в серці читати (С. Ол., Вибр., 1959, 105). 2. прикм.
Словник української мови в 11 томах
жданий —
Жданий, -а, -е Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Словник української мови Грінченка