забуватися
ЗАБУВАТИ; (до безпам'яті) забувати про все на світі, сов. відключатися; (у розмові) далеко заходити, не контролювати себе; (сном) впадати в сон <�дрімоту>; (стиратися з пам'яті) не пам'ятатися, вилітати з голови; (- минуле) іти в непам'ять, припадати пилом, присипатися порохом, поростати мохом <�травою>; (з ч. не) жити в серці <�серцях, пам'яті>.
Практичний словник синонімів української мови