(- відповідь) достатній, прийнятний, можливий, кн. вистачальний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
задовільний —
задові́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
задовільний —
[задоув’іл'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
задовільний —
-а, -е. Який задовольняє визначені, потрібні і т. ін. вимоги, умови; прийнятний, достатній. Задовільна відповідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задовільний —
ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм.
Словник синонімів української мови
задовільний —
Задові́льни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
задовільний —
ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який задовольняє визначені, потрібні і т. ін. вимоги, умови; прийнятний, достатній. Пульс [у породіллі] задовільний, доброго наповнення (А.-Дав.
Словник української мови в 11 томах