Словник синонімів Караванського

запал

Захват, завзяття, піднесення, захоплення, заповзяття, ентузіязм; ЗЛ. запальність, гарячковість, пал, опал, збудження, збудженість, запопадливість, ревність, газард, сов. азарт; (до читання) потяг, пристрасть.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. запал — за́пал іменник чоловічого роду велике внутрішнє збудження, порив або піднесення; найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь запа́л 1 іменник чоловічого роду запальник запа́л 2 іменник чоловічого роду пошкодження зерна запа́л 3 іменник чоловічого роду хвороба тварин  Орфографічний словник української мови
  2. запал — I [запал] -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў (пристрасність) II [запал] -лу, м. (ў) -л'і (запальник; хвороба)  Орфоепічний словник української мови
  3. запал — Запал, взрыватель — detonating fuse — Zünder — пристрій для ініціації ВР. Збудження первинного ініціатора здійснюється за допомогою капсуля-запалювача ударної або накольної дії.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. запал — -у, ч. 1》 Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. || Палкий потяг, пристрасть до чого-небудь, до якоїсь справи. || Завзяття, горіння. 2》 Найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. запал — Чвари, незгода, розбрат  Словник застарілих та маловживаних слів
  6. запал — Засіб для започаткування детонації вибухового матеріалу або запалювання порохових зарядів (напр., у патронах ґвинтівки); спрацьовує від удару.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. запал — ЗАПА́Л (пристрій для запалювання вибухової речовини), ДЕТОНА́ТОР, ПІДРИВНИ́К. Марія озирнулася в окоп і побачила матросів, що вкладали запали у великі протитанкові гранати (В.  Словник синонімів української мови
  8. запал — За́пал, -лу, в -лі; -пали, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. запал — ЗА́ПАЛ, у, ч. 1. Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. [Тетяна:] Заспівайте пісню без запалу і щоб ви не махали руками, і не витріщали страшно очей (Котл., II, 1953, 49); Він був поранений двічі.  Словник української мови в 11 томах
  10. запал — Запал, -лу м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32.  Словник української мови Грінченка