заробіток

Платня, плата, заслуженина, фр. шматок хліба, з. зарібок; (на боці) халтура, підробіток.

Значення в інших словниках

1. заробіток — див. винагорода  Словник синонімів Вусика
2. заробіток — [зароуб’іток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў  Орфоепічний словник української мови
3. заробіток — -тку, ч. 1》 Те, що зароблене, плата за виконану роботу. 2》 перев. мн. Праця, на яку наймається хто-небудь із метою заробити (у 1 знач.), підробити (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заробіток — заробі́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. заробіток — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо).  Словник синонімів української мови
6. заробіток — Заробі́ток, -тку; -бі́тки, -тків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. заробіток — ЗАРОБІ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що зароблене, плата за виконану роботу. [Xимка:] А він, — бог його знає! — де свої заробітки діває (Мирний, V, 1955, 239); На мої тодішні заробітки ми, правда, могли б прожити обоє (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. заробіток — Заробіток, -тку м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789.  Словник української мови Грінченка