засаджувати

Садити, (за ґрати — ще) ув'язнювати, позбавляти волі, запроторювати; (ніж) вганяти; док. ЗАСАДИТИ, (руку в кишеню) встромити, засунути, запхати.

Значення в інших словниках

1. засаджувати — -ую, -уєш, недок., засадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Садячи рослини, дерева, повністю займати ними ділянку землі. 2》 Ув'язнювати, позбавляти волі. 3》 за що, до чого або з інфін. Примушувати робити що-небудь (зазвичай сидячи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. засаджувати — заса́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. засаджувати — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док.  Словник синонімів української мови
4. засаджувати — Заса́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засаджувати — ЗАСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Садячи рослини, дерева, повністю займати ними ділянку землі. Лісника хвилює те, що вирубки не засаджують негайно лісом (Іваничук, Не рубайте..  Словник української мови в 11 томах
6. засаджувати — Засаджувати, -джую, -єш сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить.  Словник української мови Грінченка