заселяти

ЗАСЕЛЮВАТИ залюднювати, залюдняти; (край) населяти, населювати, осаджувати <док. осідати> у; пор. КОЛОНІЗУВАТИ.

Значення в інших словниках

1. заселяти — -яю, -яєш і заселювати, -юю, -юєш, недок., заселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. || Займати приміщення під житло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заселяти — заселя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заселяти — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
4. заселяти — Заселя́ти, -ля́ю, -ля́єш = залю́днювати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заселяти — ЗАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЕЛИ́ТИ, селю, селиш, док., перех. 1. Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. Французькі поселенці заселяли Канаду і область р. Міссісіпі (Нова іст.  Словник української мови в 11 томах