Сліпити; (розкішшю) вдаряти в очі, аж за очі хапати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
засліплювати —
заслі́плювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
засліплювати —
-юю, -юєш і засліпляти, -яю, -яєш, недок., засліпити, -сліплю, -сліпиш; мн. засліплять; док., перех. 1》 Псуючи зір, очі, робити сліпим кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засліплювати —
заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя.
Фразеологічний словник української мови
засліплювати —
СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь — заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ рідше. — Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М.
Словник синонімів української мови
засліплювати —
Заслі́плювати, -люю, -плюєш і засліпля́ти, -пля́ю, -пля́єш; засліпи́ти, -плю́, -лі́пиш, -лі́плять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
засліплювати —
ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАСЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. заслі́плять; док., перех. 1. Псуючи зір, очі, робити сліпим кого-небудь. І фашисти ясні очі Засліпили Ворокуті… (Нагн., Вибр.
Словник української мови в 11 томах