затискати

ЗАТИСКУВАТИ стискати; (кулаки) стуляти; (зуби) зціплювати; (біль у серці) стримувати; П. притискати, утискувати, пригнічувати, затирати.

Значення в інших словниках

1. затискати — зати́скати дієслово доконаного виду замучити, давлячи, обіймаючи розм. затиска́ти дієслово недоконаного виду затискувати  Орфографічний словник української мови
2. затискати — I зат`искати-аю, -аєш, док., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо. II затиск`ати-аю, -аєш і затискувати, -ую, -уєш, недок., затиснути, -ну, -неш; мин. ч. затиснув, -нула, -нуло і затис, -ла, -ло; док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затискати — СТИСКА́ТИ (щільно з'єднувати що-небудь, зводити докупи), СТИ́СКУВАТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, СТУЛЯ́ТИ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ (зуби, губи). — Док.: сти́снути, зати́снути, стули́ти, зці́пити, стя́ти, зітну́ти.  Словник синонімів української мови
4. затискати — ЗАТИ́СКАТИ, аю, аєш, дек., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи і т. ін. ЗАТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. зати́снув і зати́с, ла, ло; док., перех.  Словник української мови в 11 томах