Значення в інших словниках
-
звинувачувати —
(приписувати комусь вину) винити, (кримінальну) інкримінувати, розм. (безпідставно) пришивати.
Словник синонімів Полюги
-
звинувачувати —
Чи однакове застосування мають дієслова звинувачувати й обвинувачувати? Уживають їх паралельно, проте в судочинстві використовують переважно обвинувачувати, а також похідні обвинувачення, обвинувальний (а не обвинувачувальний).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
звинувачувати —
звинува́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
звинувачувати —
ЗВИНУВАЧУВАТИ – ОБВИНУВАЧУВАТИ, -ую, -уєш (кого, що в чому). Вживаються паралельно, проте в судочинстві – переважно обвинувачувати (також пох.: обвинувачення, обвинувальний).
Літературне слововживання
-
звинувачувати —
див. нарікати; підозрівати
Словник синонімів Вусика
-
звинувачувати —
-ую, -уєш, недок., звинуватити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Вважати кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил і т. ін. 2》 Вказувати на щось як на ваду, дорікати за що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звинувачувати —
ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно).
Словник синонімів української мови
-
звинувачувати —
ЗВИНУВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВИНУВА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех. 1. Вважати кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил і т. ін. — Ти розумієш, Левку, ця стара дурепа посягає на наше багатство..
Словник української мови в 11 томах