змучувати —
зму́чувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
змучувати —
-ую, -уєш, недок., рідко, змучити, -чу, -чиш, док., перех. Позбавляючи сил, стомлювати, виснажувати фізично. || Доводити до тяжкого морального стану, примушуючи страждати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змучувати —
ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...
Словник синонімів української мови
змучувати —
ЗМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавляючи сил, стомлювати, виснажувати фізично. Третій день, як я підвівся з постелі і ледве-ледве плентаюсь по хаті, так змучила мене слабість (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах