зрідка

пр., іноді, інколи, часом, рідко, не часто, вряди-годи, коли-не-коли, мало <�рідко> коли, колись-не-колись; де-не-де, місцями; здерідка.

Значення в інших словниках

1. зрідка — (в окремих місцях) де-не-де, місцями, подекуди, (про час) іноді // час від часу.  Словник синонімів Полюги
2. зрідка — зрі́дка прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. зрідка — див. іноді; рідко  Словник синонімів Вусика
4. зрідка — присл. 1》 Іноді, часом. 2》 Де-не-де, місцями. || розм., рідко. На відстані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зрідка — Подеколи, уряди-годи, коли-не-коли, десь-колись, подекуди, де-де, де-не-де, десь-не-десь, див. рідко  Словник чужослів Павло Штепа
6. зрідка — ЗРІ́ДКА (в окремих місцях, не суцільно), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕ́-ДЕ, ДЕІ́НДЕ, МІСЦЯ́МИ, ПОДЕ́КУДИ. Софія йде на довгу веранду, зрідка повиту диким виноградом (Леся Українка); По хатах ще де-не-де світилися вогники (М.  Словник синонімів української мови
7. зрідка — Зрі́дка, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зрідка — ЗРІ́ДКА, присл. 1. Іноді, часом. Одинока жаба вилізла з калабатини і зрідка меланхолійно кумкає… (Коцюб., I, 1955, 285); Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину росяне яблуко..  Словник української мови в 11 томах
9. зрідка — Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.  Словник української мови Грінченка