зчинятися

Ставатися, відбуватися; (- ґвалт) здійматися, підійматися; док. ЗЧИНИТИСЯ, трапитися, скоїтися.

Значення в інших словниках

1. зчинятися — зчиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчинятися — -яється, недок., зчинитися, зчиниться, док. 1》 Ставатися, відбуватися. || тільки док. Трапитися, скоїтися (про щось недобре, лихе). 2》 Підніматися, здійматися (про галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчинятися — СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. зчинятися — ЗЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗЧИНИ́ТИСЯ, зчи́ниться, док. 1. Ставатися, відбуватися. На хвилину зчиняється метушня, солдати сідають на ослонах коло столу й попід стінами (Кол., На фронті..  Словник української мови в 11 томах