каменярня —
каменя́рня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
каменярня —
КАМЕНЯРНЯ – КАМ’ЯНИЦЯ Каменярня, р. мн. -рень. Каменоломня, кар’єр. Брязкаючи важкими кайданами, проходили вулицями міські невільники, повертаючись з портових доків та каменярень (З.Тулуб). Кам’яниця, -і, ор. -ею. 1. Кам’яна будівля, мурований будинок.
Літературне слововживання
каменярня —
Каменоломня — stone quarry — *Bruch, Steinbruch — застарілий термін для означення гірничих розробок ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів. Роботи в К. велися частіше відкритим способом, рідше підземним.
Гірничий енциклопедичний словник
каменярня —
-і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар'єр, каменоломня. || Підприємство з видобування та обробки каменю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
каменярня —
I. КАР'Є́Р (місце, де добувають відкритим способом корисні копалини, камінь, пісок, глину тощо), РО́ЗРІЗ, БРА́ЧА діал.; КАМЕНОЛО́МНЯ, КАМЕНЯ́РНЯ (родовище, в якому добувають камінь). Баржами брали з кар'єрів каміння (О.
Словник синонімів української мови
каменярня —
КАМЕНЯ́РНЯ, і, ж. Родовище каменю, де його видобувають, розробляють; кар’єр, каменоломня. Погнали [турки] в гори сорок козаків до каменярні, а невільників наче й не поменшало (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215); // Підприємство...
Словник української мови в 11 томах