колупати

Копирсати, д. длубати, корпати, шпортати; (гострим) довбти, довбати.

Значення в інших словниках

1. колупати — (робити заглибини в чомусь) копирсати, шпортати, розм. длубати.  Словник синонімів Полюги
2. колупати — колупа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. колупати — див. колоти; копати  Словник синонімів Вусика
4. колупати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь. || Роблячи заглибини, відділяти, відколювати шматки чого-небудь. Колупати піч (комин) — виконувати обрядову дію під час сватання (про дівчину). 2》 у чому, неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. колупати — КОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що, чим, у чому. Руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь. Один з Троянської громади .. Ціпком все землю колупав (І.  Словник української мови у 20 томах
6. колупати — колупа́ти ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання. (Іван:) Правда, веселих (пісень) мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу... (М. Кропивницький).  Фразеологічний словник української мови
7. колупати — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев.  Словник синонімів української мови
8. колупати — КОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок, 1. перех. Руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь. Один з Троянської громади.. Ціпком все землю колупав (Котл.  Словник української мови в 11 томах
9. колупати — Колупа́ти, -па́ю, -єш, одн. в. колупнути, -пну, -не́ш гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. Кв. І. 76. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав. Св. Л. 160.  Словник української мови Грінченка