Значення в інших словниках
-
компіляція —
компіля́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
компіляція —
КОМПІЛЯЦІЯ – КОМПІЛЮВАННЯ Компіляція, -ї, ор. -єю. 1. Писання творів на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження. 2. Твір, написаний таким способом. Компілювання. Те саме, що компіляція 1.
Літературне слововживання
-
компіляція —
-ї, ж. 1》 тільки одн. Писання твору, наукової праці на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження та опрацювання джерел; компілювання. 2》 Твір або наукова праця, написаний таким способом. 3》 Приватне або офіційне видання (зібрання) законів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
компіляція —
Писанина, збиранина
Словник чужослів Павло Штепа
-
компіляція —
КОМПІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Писання твору на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел; компілювання.
Словник української мови у 20 томах
-
компіляція —
компіля́ція (лат. compilatio, букв. – крадіжка, грабіж, від compilo – грабую) неоригінальна, несамостійна літературна чи наукова праця, побудована на використанні чужих творів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
компіляція —
Компіля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
компіляція —
КОМПІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Писання твору на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел; компілювання. Займатися компіляцією. 2. Твір, написаний таким способом. У мене ж тим часом один план, ..
Словник української мови в 11 томах