конкурент —
конкуре́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
конкурент —
[конкурент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
конкурент —
-а, ч. 1》 Той, хто конкурує з ким-небудь. || Те, що конкурує з чим-небудь. || Товаровиробник, розширення обсягів діяльності якого призводить до зменшення ринкової частки іншого товаровиробника. 2》 розм. Учасник конкурсу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конкурент —
Змагач, супротивник, див. риваль, суперник
Словник чужослів Павло Штепа
конкурент —
КОНКУРЕ́НТ, а, ч. Той, хто конкурує з ким-небудь у чомусь. [Убийбатько:] Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І.
Словник української мови у 20 томах
конкурент —
(англ. competitor) 1. особа (група осіб), фірма чи підприємство, що мають специфічні інтереси в будь-якій сфері діяльності і здійснюють її на загальних підставах з іншими підприємцями.
Економічний словник
конкурент —
конкуре́нт [від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом з кимось] особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.
Словник іншомовних слів Мельничука
конкурент —
СУПЕ́РНИК (той, хто прагне або може перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь; один з учасників спортивного змагання), СУПРОТИ́ВНИК, КОНКУРЕ́НТ, ПРОТИ́ВНИК рідше (у поєдинку, бійці і т. ін.). Котрий же з тих сержантів — його суперник?...
Словник синонімів української мови
конкурент —
КОНКУРЕ́НТ, а, ч. 1. Той, хто конкурує з ким-небудь. [Убийбатько:] Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (Мик., І, 1957, 414); // Те, що конкурує з чим-небудь.
Словник української мови в 11 томах
конкурент —
рос. конкурент особа, група осіб, фірма, підприємство, що змагаються за досягнення ідентичної мети — володіння тими ж ресурсами, благами, займати положення на ринку.
Eкономічна енциклопедія